Бумага и Верховная Рада
Дождливым сентябрским днем к нам в редакцию попал текст проекта Закона "О внесении изменений и дополнений к некоторым законам Украины по вопросам налогообложения в части, что касается издательского дела". Бегло изучив вышеупомянутый текст, наш дружный коллектив понял, что закон этот касается не просто издательского дела. А касается он наших выходных штанов, морозильных камер, телячьих отбивных, мягких плюшевих медвежат, нижних шаровых опор, туалетных утенков, щеток для обуви… То есть всего.
Одним словом, закон этот встал перед нами как Гамлет: быть или не быть. А все потому, что издательская и полиграфическая отрасль - это потребители бумаги,то есть субьекты бумажного рынка, а значит наши дорогие читатели. А чем больше будет у нас дорогих читателей - тем лучше будет жизнь. Веселее. Прямая зависимость: как у наших читателей, так и у нас.
Но были в проэкте строчки, которые вызвали у нас и наших читателей немалую обеспокоенность. (Цитируем на государственном языке Украины , (всем нашим зарубежным подписчикам, желающим получить перевод на русский или английский (бесполатно), просьба связаться с редакцией):
Статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" доповнено пунктом "л" такого змісту:
Ст.19 Звільнення від сплати мита: "л) папір, картон, інші поліграфічні матеріали, технологічне та інженерне обладнання, фотонабірна, та інша поліграфічна техніка, що ввозиться на митну територію України вітчизняними видавництвами, підприємствами поліграфі та використовується ними для вдосконалення редакційно-видавничого процесу, виготовлення видавничої продукції."
Конечно, освобождение от оплаты таможенной пошлины - это хорошо. Но если закон выйдет в такой редакции, то хорошо будет далеко не всем.
Поначалу мы спросили: по ком звонит колокол? Но быстро поняли, что колокол звонит по нас. Пока закон был принят только в первом чтении, нужно было быстро действовать. Сбор рекламы пришлось временно отложить. Тогда редакция обратилась ко всем, кого касался этот закон с просьбой срочно составить предложение для ВР по внесению изменений, которые бы могли действительно способствовать развитию издательства и полиграфии. На наш призыв откликнулись члены Бумажного клуба, особенно компании ЕЛО и Сталкер, которые помогли нам аргументировано высказать чаянья бумажников и полиграфистов. После этого мы встретились с председателем бюджетного комитета Верховной Рады Александром Турчиновым. Он сказал, что торговля - это отдельный бизнес и на него не должны распространятся льготы, но выслушав наши аргументы г-н Турчинов не просто согласился, но дал распоряжение юристам и от своего имени подготовил и подал предложение на комиссию, рассмартивающую предложения по данному закону. В результате наше обращение, текст которого мы приводим в дополнении, поддержали известные и влиятельные в стране люди. И мы очень надеемся, что закон станет нашей поддержкой, а не очередной палкой в колесе.
дополнение
В секретаріат Верховної Ради України
Стосовно проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до деяких законів України з питань оподаткування в частині, що стосується видавничої справи"
З величезним оптимізмом українські видавці, поліграфісти та "папірники" зустріли затверджений в першому читанні Закон України "Про внесення змін та доповнень до деяких законів України з питань оподаткування в частині, що стосується видавничої справи".
В рядках цього довгоочікуваного закону - бажання відродити національну поліграфію та видавничу справу.
Що це означає для України?
1. Знищення інформаційної залежності від Россії (там виробляти книгу дешевше, тому близько 90% видань на книжковому ринку України - російські).
2. Повернення українських поліграфічних замовлень від наших сусідів (Польща, Словаччина, Чехія, Фінляндія, Россія ) у вітчизняні друкарні.
3. Створення тисяч робочих місць для висококваліфікованих працівників в українських видавництвах і друкарнях.
Відновлення книговидання - це початок відродження суспільства.
Між тим, в рядках закону є певна прихована небезпека. Ми хотіли б торкнутися лише одного пункту цього Закону.
Статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" доповнено пунктом "л" такого змісту:
Ст.19. Звільнюється від сплати ввізного мита:
"л) папір, картон, інші поліграфічні матеріали, технологічне та інженерне обладнання, фотонабірна, та інша поліграфічна техніка, що ввозиться на митну територію України вітчизняними видавництвами, підприємствами поліграфії та використовується ними для вдосконалення редакційно-видавничого процесу, виготовлення видавничої продукції."
З приводу вищевказаного наведемо кілька міркувань і статистичних даних:
1. В поліграфії і видавництві використовуються здебільшого три види паперу і картону: газетний, писально-друкарський (офсетний) і папір та картон з покриттям (крейдований).
В Україні у 1999 році за даними "Укрпапірпрому"("Паперовий вісник" №1(6), 2000 року) було вироблено паперу:
Газетного - 14 252 т.
Писально-друкарського - 3 621 т.
Крейдованого - 683 т.
Разом - 18556 т, з них невелика частина газетного паперу (бл. 2000 тон) експортується.
В 1999 році в Україну імпортовано (за даними Української митниці):
Папір газетний (код ТН ЗЕД 4801…) - 76 860 т.
Папір для друку (офсетний та інші) (код ТН ЗЕД 4802) - 85 564 т.
Папір з покриттям (крейдований) (код ТН ЗЕД 4810…) - 45 016 т.
Разом - 207440 т.
Таким чином, частка українського поліграфічного паперу в загальному споживанні країни складає близько 8%. На сьогодні вітчизняне виробництво, на жаль, не задовольняє потреби ринку, які швидко зростають. А створити нові значні потужності з виробництва паперу в найближчі роки поки що немає можливості (рекордна фондоємність, низька лісозабезпеченість території, низький інвестиційний клімат, екологічні проблеми).
Папір газетний (код ТН ЗЕД 4801…) і папір та картон для писання (офсетний та інші) (код ТН ЗЕД 4802…) на сьогодні звільнені від мита. Крейдовиний папір та картон, що виробляється на Корюківській паперовій фабриці, складає менше 1% від потреб українського ринку. Але саме на ці види паперу було введено ввізне мито у розмірі 10% , через що Україна втратила величезну кількість замовлень на друк високоякісної та високохудожньої видавничої продукції. А споживачі отримали продукцію, дорожчу на 10-15%. Окрім цього, діючі митні ставки створили сприятливі умови для масси зловживань, про які не раз писалося в спеціальній пресі (журнал "Папір та Життя" №№ 2,3,4 за 2000 рік).
Отже, зняття мита на папір, картон та інші поліграфічні матеріали сприятиме бурхливому розвитку видавничої та поліграфічної галузей.
2. Тепер щодо формулювання "ввозиться на митну територію вітчизняними видавництвами та підприємствами поліграфії…".
а) Самостійно імпортувати целюлозно-паперову продукцію може собі дозволити лише невелика кількість потужних поліграфічних підприємств.
Якщо ввізне мито на папір буде відмінене тільки для видавництв та поліграфічних підприємств, які самостійно імпортують целюлозно-паперову продукцію та поліграфічні матеріали, це поставить інші поліграфічні підприємства України в нерівні економічні умови.
Пропонуємо врахувати незаперечний факт - весь папір і картон вищезгаданих груп, що імпортується на митну територію України, використовується для виготовлення поліграфічної та видавничої продукції.
б) Переважна більшість поліграфічних та видавничих підприємств України не є імпортерами паперу та поліграфічних матеріалів. Імпорт потребує великих капіталовкладень та наявності відповідної інфраструктури. Внаслідок руйнування планової соціалістичної економіки всі українські видавництва працюють під замовлення, на "коротких грошах". Тобто жодне з них не стане закуповувати великі партії паперу широкого асортименту без конкретного замовлення.
Імпорт паперу завжди здійснювався крупними лотами, "довгими грошима". Об'єми, як правило, контрактуються на рік вперед. Така система функціонує у всьому світі і діє в Україні. Друкарням потрібен папір саме на сьогодні, певного сорту і в певній кількості. Тому всі видавництва і друкарні купують папір у гуртових імпортерів, навіть ті, що імпортують самі.
Папір складає до 70% вартості поліграфічної продукції. Отже, коли ми хочемо, щоб усі (а не деякі) українські поліграфічні підприємства та видавництва отримали сприятливі умови для вдосконалення видавничого процесу та знизили собівартість видавничої продукції, відміна мита повинна бути поширена на всіх суб'єктів імпорту. Тому статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" потрібно, на нашу думку, викласти у такій редакції:
Ст.19. Звільнюється від сплати мита:
"л) папір, картон, інші поліграфічні матеріали, технологічне та інженерне обладнання, фотонабірна та інша поліграфічна техніка, що ввозиться на митну територію України."
Афонін О.В., президент Української асоціації видавців
Гунько С.М., ректор Української академії друку
Дорош А.К., декан видавничо-поліграфічного факультету КПІ
Дяченко Ю.П., керівник Парламентського видавництва
Ковальов О.Ю., директор ТОВ "ЄЛО Лтд."
Сенченко М.І., директор Книжкової палати України
Ткаленко І.Б., головний редактор журналу "Папір та життя"
О том как развивались события читайте в следующих номерах
| 
